Віскі на піку

Там і досі живе його вдова Аніта, але ми туди не поїхали — місцеві погано реагують на розпитування, як знайти «Совину ферму», бо тепер ланцюжок населених пунктів уздовж Highway 82 (Аспен, Базальт, Вуді-Крік) у долині Роарінг-Форк населяють переважно заможні, а часто й знамениті люди, які дуже цінують «прайвесі» — своє і сусідів. Хоча їх там вже так багато, що уникнути випадкової зустрічі з кимось знаменитим майже неможливо — коли ми приїхали на дистилерію Woody Creek, то зустріли Вільяма Мейсі. Була п’ятниця, а щоп’ятниці, як нам повідомили на місці, знаменитий актор приїжджає з гітарою та собакою, щоб по-сусідськи просто виконати кілька пісень для гостей бару при дистилерії.

Фактично Woody Creek Distillery розташована в Базальті — 15 хвилин на авто від Вуді-Кріка. Уся ця територія долини Роарінг-Форк входить до Великого Аспена, про який, на відміну від Базальту, у світі добре знають — це головний гірськолижний курорт США. Ми приїхали у вересні, без лиж, лише на один день. Втім, щоб пройнятися красою Скелястих гір, цього вистачило.

Дистилерію Woody Creek заснувало подружжя Скенланів— Патрік і Мері та їхній друг Марк Клекнер. Патрік і Марк — досвідчені інженери з довгими кар’єрами в оборонній промисловості, зокрема в ракетобудуванні (тому жарти про it’s not rocket science під час екскурсії — неминучі). Мері — меценатка у сфері мистецтв та освіти, вона походить із родини Баксбаумів — однієї з найвпливовіших династій забудовників у США. Разом вони вирішили робити картопляну горілку.

З картоплею в США насамперед асоціюється Айдахо — недарма його називають «картопляним штатом». Та ще у 1920-х роках у долині Роарінг-Форк вирощували більше картоплі, ніж у всьому Айдахо. Тож Скенлани вирішили, так би мовити, повернути трохи колишньої слави місцевій картоплі й засадили всю придатну землю бульбою сорту Rio Grande. Перший урожай дав 113 тонн. Звучить солідно, але цього виявилося замало, щоб забезпечити постійне завантаження гуральні.

Тоді Скенлани звернулися до свого сусіда й попросили орендувати його землю. Сусід без вагань погодився — так Rio Grande почали вирощувати у маєтку Вільяма Мейсі(це був він).

До того часу, як засновники гуральні засадили картоплею всі доступні навколишні землі (вони принципово хочуть вирощувати картоплю самі), їхня Woody Creek Colorado 100% Potato Vodka встигла здобути не лише «подвійне золото» на San Francisco World Spirits Competition, а й титул Best in Show Vodka — вищу нагороду в категорії на SFWSC. Це сталося в 2015 році.

Але картоплі все одно виявилося замало, щоб дистилерія була зайнята роботою цілий рік. Тож Скенлани, Клекнер і незмінний майстер-дистилер Девід Метьюс вирішили, що в «некартопляний» час, тобто в міжсезоння, Woody Creek Distillery буде виробляти віскі.

Принцип «вирощувати тільки своє» для віскі замінили на «купувати тільки місцеве» — з першого дня й дотепер зерно купують у трьох місцевих фермерів: і звичайну жовту зубоподібну кукурудзу № 2, і жито сорту Elbon, особливе вже тим, що, на відміну від більшості сортів жита, добре росте в південних штатах.

А ячмінний солод гуральня купує у Coors, світового пивного бренду з колорадською пропискою. До речі, найбільший у світі за обсягом виробництва пивоварний завод — це завод Coors поблизу Денвера.

Першим віскі гуральні Woody Creek був бурбон із високим відсотком пшениці (його більше не випускають). Потім з’явилося житнє віскі — з мешбілом, який на 100% складається із жита сорту Elbon. У жита, як відомо, низький ензиматичний потенціал (в кукурудзи теж), тобто його одного замало, щоб створити достатню кількість ензимів для розщеплення крохмалю на цукри, які дріжджі потім перетворять на спирт. Саме через це в мешбіл зазвичай додають якусь частку солоду, що має високий ензиматичний потенціал. У випадку ж, коли мешбіл на 100% складається із жита, дистилери просто додають чисті ферменти. За американськими правилами це дозволяється (на відміну від шотландських, наприклад).

Бурбонів Woody Creek робить два. Першим був «70/30» (70% кукурудзи, 30% жита і знову ферменти, без солоду). Другим — straight bourbon з мешбілом 70% кукурудзи, 15% жита та 15% солодженого ячменю (його ми привезли).

На сайті дистилерії, до речі, наводиться нетипово детальний (навіть для крафтових дистилерій, які набагато відвертіші за великих виробників) опис технологічних процесів.

Затирання

Зерна подрібнюють до фракції 1/16 дюйма (консистенція грубого борошна). Подрібнене зерно змішують із джерельною водою зі Скелястих гір і варять у чанах об’ємом 6000 л. Під час варіння додають натуральний ензим, який сприяє перетворенню крохмалю на цукри та контролює консистенцію сусла. Варіння триває 3–5 годин.

Ферментація

Сусло перекачують в ізотермічний ферментаційний чан аналогічного об’єму. Додають спиртові дріжджі. Типова ферментація триває 4–5 днів і в результаті виходить «пиво» міцністю 8–10%.

Дистиляція, частина перша

Бражна колона на ім’я Oscar (від німецького виробника CARL, діаметром 91 см) за один підхід переганяє «пиво» в дистилят міцністю 75%. Його розводять до рівня спирту-сирця (35%) очищеною водою зворотного осмосу.

Дистиляція, частина друга

Спирт-сирець міцністю 35% закачують у Maisy (теж «маде ін» Бломберг, CARL) — гібридний перегінний куб з колоною на чотири тарілки. З нього (неї) виходить клірик знову-таки міцністю 75%. Таким чином із кожних 12 000 л браги виходить 786 л, гідних бочки.

Витримка

Перед заливкою в бочку (об’єм — 200 л, рівень обпалення— № 3) віскі розводять водою зворотного осмосу до 60%. А потім всі бочки перевозять на свій склад у Кетл-Крік — це в 10 хвилинах їзди від гуральні.

Тепер додамо ще від себе: перші роки Woody Creek зберігали бочки на металевих стелажах, за канонами класичних рікхаусів (хто не знає, що це — тут ми писали про різновиди складів: https://is.gd/mj8FUX), але потім перейшли на палети, бо так на складі можна розмістити значно більше бочок, та й різниці в дозріванні віскі при такому типі зберігання, зі слів Девіда Метьюса, не помітно.

А ще Woody Creek встановили на складах клімат-контроль, бо вологість у Колорадо, порівняно з Кентуккі, дуже низька, і з часом це може спричинити надмірне випаровування води з бочок. А так натиснув кнопку — і порядок.

Ще одна особливість Woody Creek Distillery — її високогірність. Вона розташована лише на 46 м нижче, ніж Говерла, на висоті 2015 м над рівнем моря. Тому й вода тут кипить вже за температури 95 °C, і ферментація відбувається активніше, і витримка віскі, через постійну зміну атмосферного тиску в районі Скелястих гір протягом доби, відбувається інакше, ніж в інших колорадських виробників віскі (за винятком хіба що Breckenridge Distillery).

Поки що ми привезли на пробу два релізи:

Woody Creek Distillers Colorado Straight Bourbon Whiskeyта

Woody Creek Distillers Colorado Straight 100% Rye Whiskey

Бурбон:

Витримка — не менше 5 років

Міцність — 45%

• Ваніль, обпалена карамель, дуб із житньою пікантністю
• Неагресивний медовий смак, зернова основа, вівсяне печиво
• Помірно тривалий посмак, останніми на язику залишаються спогади про мед

Житнє віскі:

Витримка — не менше 5 років

Міцність — 45%

Найсвіжіша нагорода — «золото» Ascot Awards 2025

• Апельсин, мед, кориця, чорний перець
• Пікантна пекучість від жита, на фоні зернових нот поступово проявляються цитруси, мед і шоколад
• Тривалий і приємний, медові й цитрусові ноти повільно зникають, мов рядки «Колись давно у далекій-далекій галактиці…»

Для кого ці віскі? Для допитливих поціновувачів, яким цікаво дізнатися, що мається на увазі, коли говорять про «самобутній стиль віскі Колорадо». Авжеж доведеться спробувати й дещо з Breckenridge, й з Boulder, й… Здається, це поки й все, що можна знайти в Україні з колорадських (в доброму сенсі цього слова) віскі. Отже, пані та панове, — Woody Creek Distillery: https://go.silpo.ua/5PrRSQ