Перший джин Бельгії

Спочатку був женевер... Потім з’явився джин... Це і про історію алкогольних напоїв з ялівцевими ягодами взагалі (1552 рік — перша письмова згадка женеверу, 1714 рік — джину), і конкретно про історію дистилерії Filliers.

Перший з династії дистилерів, Карел Лодевік Філліерс, в 1869 році купив землю біля міста Дейнзе в Східній Фландрії, щоб зайнятися сільським господарством. Надлишки зерна, які в нього залишалися, він переганяв у женевер, для чого й обзавівся перегінним кубом. Дистилерія і понині знаходиться на тому самому місці, ось тільки урбанізований пейзаж навколо вже нічим не натякає на сільське господарство.

Наступний з Філліерсів, Каміль, не тільки розширив виробництво женеверу, а й легалізував його, купивши в 1880 році державну ліцензію.

При Фірміні Філліерсі, який змінив Каміля, був створений перший рецепт бельгійського джину.

Справа в тому, що наприкінці XIX століття уподобання питущої публіки почали змінюватися. Смак коктейлів ставав дедалі сухішим, у рецептах замість женеверу частіше з’являвся dry gin, тож Фірмін Філліерс, визначивши, що це не просто сезонна мода, а справжня зміна коктейльних епох, вирішив діяти.

У 1928 році він випустив на ринок сухий джин, що містив 28 інгредієнтів. У ролі тари Філліерс використав коричневі аптекарські пляшки, бо його кузен був аптекарем і міг продати достатньо тари за безцінь.

Експансії бельгійського сухого джину завадила Друга світова війна — обладнання для перегонки було конфісковано як необхідне для військових завдань. Коли ж після війни Філліерси нарешті накопичили грошей на нову дистиляційну техніку, про джин вони навіть не згадали — просто повернулися до виробництва головного міцного алкоголю Бельгії та Нідерландів — женеверу.

Йшли роки, Filliers розширювали асортимент: 1970 — лікер «Адвокат», 1986 — фруктові женевери, 1998 — вершкові лікери на основі женеверу, 2007 — перше бельгійське віскі, і, нарешті, на хвилі нової світової джиноманії, в 2012 році вони відновили виробництво джину за оригінальним рецептом — Filliers Dry Gin 28.

Його роблять за допомогою дистиляції в мідних перегінних кубах із вимочених в нейтральному алкоголі 28 рослинних інгредієнтів, серед яких, не рахуючи ялівцевих ягід, нам повідомляють лише про три: хміль, лаванду і перець чилі.

Втім, ще про декілька можна здогадатися, спробувавши джин.

Ягоди ялівцю і корінь дягелю створюють в ароматі єдиний однорідний фон. Потім одне за одним розкриваються: цитрусові (солодкі апельсини), перець, хміль.

Смак м’який. Розпізнається апельсин, лайм, дягель і перець. Потім з’являється легка пряна нота з хмелевою гіркотою. Нарешті настає черга ноти свіжості (м’ята, свіжий імбир).

У посмаку: ялівець, імбир, перець, свіжі трави і цитруси.

Якщо любите хороші дорогі джини, то це саме такий. Тільки вже (не втомлюємося повторювати), якщо вирішите купувати тонік, беріть тонік під стать джину — хороший дорогий. Ну, так — Fentimans.

Погсилання на джин: https://is.gd/MZdpM4

Сподобалась стаття? Постав реакцію!
Увійдіть, щоб залишити реакцію!
Опубліковано: 08 червня 2021