Мексиканське віскі: вперше в Україні

Одразу уточнимо: коли ми пишемо «Вперше в Україні», то маємо на увазі «Вперше в Україні в роздробі». Тому що в 2017 році невелику партію цього віскі, коли воно ще називалося Scorpion Douglas No.10, завіз для себе київський бар «БарменДиктат». Імпортер вже тоді попереджав, що віскі змінює назву на Sierra Norte і пропонував почекати пару тижнів, поки приїдуть нові етикетки, але «БарменДиктат» чекати відмовився — Scorpion називався й мескаль від того самого виробника, тож для сторітеллінга було добре, щоб так само називалося віскі. Зручно було показувати рукою на барну полицю — ось мескаль, який робить Дуглас Френч в оахакському містечку Сан-Агустін-де-лас-Хунтас, а ось – його кукурудзяне віскі під тією самою маркою.

Робити віскі Френч почав не від хорошого життя. Втім, і мескаль – теж. У 1980-х він переїхав із Сан-Франциско в Мексику, де його сім’я мала прядильну фабрику. Бізнес iшов добре, поки США, Мексика і Канада не підписали угоду про створення загальної зони вільної торгівлі NAFTA, яка набула чинності в 1994 році. Внаслідок обсяги експорту мексиканських товарів у США зросли на 90%, але дорогою ціною — в процесі збанкрутувало 75% дрібних підприємств у країні. Серед них була й фабрика Френчів.

Понудьгувавши рік-другий, Дуглас переобладнав будівлю фабрики на дистилерію для виробництва мескаля. І бізнес знову пішов вгору, особливо з початку XXI століття, коли мескалем зацікавилися за межами Мексики. Але приблизно 10 років тому підвищений інтерес до цієї категорії в світі спричинив нову кризу — міжнародні алкогольні корпорації, з якими маленькі виробники, на кшталт Дугласа Френча, не мали змоги конкурувати, почали викуповувати всю агаву, до якої могли дотягнутися. Це призвело до того, що ціни злетіли до небес, а агаву, яка б мала рости ще років 10–15, зрубували, щоб задовольнити ринковий попит. У 2013 році Френчу вже категорично не вистачало сировини для мескаля. При цьому в нього працювало 15 осіб, всі – жінки і більшість з них – з дітьми, тож про вирішення своїх проблем шляхом скорочення штату або робочих днів він навіть не обмовився. Саме тоді Дуглас Френч вирішив робити віскі. Для цього в нього була відмінна сировина — кукурудза. І не просто кукурудза, а кукурудза з регіону, звідки родом уся кукурудза в світі! Бо найдавніший зразок культивованої кукурудзи (V тисячоліття до н. е.) був знайдений саме в Оахаці.

Причому давно б усі ці автохтонні сорти витіснила ГМО-шна солодка кукурудза, якби не продавці тако — бо тільки з місцевого кукурудзяного борошна виходять тако з правильним смаком. Продавці тако купують у фермерів кукурудзу невеликими партіями, а Френч запропонував викуповувати одразу весь урожай за умови, що вирощувати фермери будуть саме ті сорти, які він вкаже.

За півроку експериментів він вже визначився з потрібною йому кукурудзою — білою, жовтою і чорною. Їх відмінності йшли далі кольору — віскі, зроблене з одного сорту, відрізнялося на смак від віскі, зробленого з іншого. Формула засипу у всіх трьох віскі використовується одна: 85% кукурудзи і 15% солодженого ячменю. Sierra Norte проходить подвійну дистиляцію в мідних перегінних кубах, а потім витримується в бочках з французького дуба 8–10 місяців. Всі три види — Sierra Norte White Corn, Sierra Norte Yellow Corn і Sierra Norte Black Corn — мають на етикетці напис Single Barrel, тобто ніякого купажу: що вийшло (номер партії, бочки і пляшки від руки вписують на етикетці), то Дуглас Френч розводить водою до 45% і бутилює.

Яке ж на смак мексиканське кукурудзяне віскі? Одразу скажемо, що на типовий бурбон воно не схоже. У ньому немає лакових нот, притаманних бурбонам. Взагалі, як тільки дізнаєшся про мескаль і Оахаку, підспудно починаєш шукати в ньому мескальні риси. І знаходиш їх в Sierra Norte Black Corn. Ніякого мескаля, ясна річ, там немає, проте є незвичайні ноти витриманого сиру і перестиглого банана. Зазвичай слово funk ми використовуємо для опису важкого ямайського рому, але до цього віскі funk теж цілком підходить. Саме через свій неортодоксальний смак тестова пляшка «Чорної кукурудзи» розійшлася у нас на «я тільки крапельку» швидше за все.

У Sierra Norte Yellow Corn від «фанку» залишається ледве чутний, але все ж чутний, відгомін — ніби десь залишили вже порожню тарілку від сирних начос (це, до речі, має бути ідеальна закуска до цього віскі). У смаку є землисті ноти, ноти шкіри, а також кориці, лляної олії і… нарешті, кукурудзи.

Sierra Norte White Corn здалося нам найбільш «традиційним»: у смаку – кукурудза, трохи шкіри, арахісове масло.

Чи варте це мексиканське віскі своєї ціни? Так, якщо ви любите пробувати нове і незвичайне. Ні, якщо вам потрібне просто нормальне віскі.

Посилання на усю трійцю – тут: https://bit.ly/3b4QXc4