Ні, не весь, а лише якісь 95%. За американськими законами бурбон можна виробляти в будь-якому місці США, хоч на Алясці (і його там, щоб ви не сумнівалися, виробляють).
Це одна з двох головних теорій. Колись з кентуккійського порту Лаймстоун бочки з віскі транспортувалися по річках в Новий Орлеан. За півроку подорожей віскі встигало набути нового смаку і потемніти. В інвойсах «червоного віскі» вказувалася адреса відправника «округ Бурбон, Кентуккі». Так і стали називати його мешканці Нового Орлеана, яким він припав до смаку. Так стверджує легенда. Насправді ж, Лаймстоун був частиною округу Бурбон дуже недовго. І на той час, як віскі вперше почали називати бурбоном, це портове місто вже 30 років належало до іншого округу. Неув’язка. Згідно з другою теорією, назва походить від Бурбон-стріт в Новому Орлеані, місця зосередження численних салунів і барів, де кентуккійське віскі текло рікою. Обидві теорії спекулятивні і недоказові.
Згідно із законом, мінімум 51% засипу, тобто суміші зерна, призначеного для бродіння, а потім і перегонки в спирти, має складатися з кукурудзи. Кукурудзи може бути і більше, але вона ніколи не буває одна — в засипі завжди присутні інші злаки. У порядку популярності: солоджений ячмінь, жито, пшениця.
Щоб свіжовигнані спирти вважалися бурбоном, їм досить просто торкнутися обпаленої зсередини нової дубової бочки. Навряд чи це можна назвати витримкою. При цьому бочка навіть не повинна бути з американського дуба — підійде будь-який. Більш того, вона навіть не повинна бути бочкою — в законі використовують термін «контейнер», тож підійде і герметична скриня. Якщо бурбон витримувався мінімум 2 роки, до його назви додають слово straight, а якщо 4 і більше — bottled-in-bond.
За законом в бурбон заборонено додавати будь-які ароматизатори і барвники. Додав — і це вже не бурбон, а віскі.