16.05: Міжнародний день Шартрезу
За невигаданою історією ченців-картезіанців, які вже кілька століть виробляють шартрез, можна зняти бойовик в дусі «Коду да Вінчі». У 1605 році маркіз Франсуа-Аннібаль д’Естре, що пізніше став герцогом і маршалом Франції, подарував Ордену таємничий манускрипт, який нібито містив формулу еліксиру довголіття — вважається, що це був опус невідомого алхіміка XVI століття. 
На розшифровку й експерименти з еліксиром, що містив 130 рослинних компонентів, ченцям знадобилося півтора століття. У 1737 році аптекар монастиря Гранд Шартрез брат Жером Мобек нарешті хакнув зашифрований рецепт, і в 1767 році була виготовлена на продаж перша успішна партія еліксиру міцністю 69%. Під назвою Elixir Végétal de la Grande-Chartreuse вона й донині виробляється тільки в маленьких пляшечках (бо ченці наполягають, що це ліки, а не алкогольний напій), а продається тільки в магазині при дистилерії. 
Потім трапилася Французька революція. Всі чернечі ордени були оголошені поза законом, а їхні землі конфісковані на користь держави. Картезіанці залишили Францію від гріха подалі, але одного з них під час втечі заарештувала влада і кинула до в’язниці. При собі у невдахи була копія рецепта еліксиру, але він зміг передати її на свободу довіреній особі. Довірена особа, в минулому теж священнослужитель, впевнений, що картезіанці вже не повернуться, загнав документ аптекарю з Греноблю, месьє Ліотару. З цього моменту, нарешті, для картезіанців почалась смуга везіння. Ліотар так і не почав виробляти еліксир — раз. Коли Наполеон Бонапарт імператорським указом наказав всі «секретні» медичні рецепти передати для вивчення Міністерству внутрішніх справ, і Ліотар підкорився, рецепт повернувся до нього зі штампом «відмовити» — два. Після смерті Ліотара його рідні повернули документ картезіанцям, які на той час знову заселилися в Гранд Шартрез, — три. 
З 1840 року ченці налагодили випуск тих шартрезів, які вже знаємо ми: зеленого – міцністю 55% і жовтого, солодше і м’якше — міцністю 43%. На цьому, звісно, пригоди ченців-дистилерів не закінчилися. 
У 1903 році французький уряд націоналізує дистилерію, а ченців відправляє у вигнання. Навчені минулим досвідом, картезіанці від’їжджають недалеко — в каталонську Таррагону і налагоджують там випуск своїх лікерів під новою маркою Tarragone. 
Тим часом під державним керівництвом справи дистилерії у Франції йшли все гірше і гірше, поки нарешті підприємство не збанкрутувало в 1929 році. Акції компанії, що розорилася, з правами на бренд Chartreuse вмить викупили побожні друзі картезіанців і безоплатно передали їх ченцям, які з такої нагоди повернулися з іспанської еміграції. 
У своїй дистилерії в Фурвуарі, недалеко від монастиря Гранд Шартрез, вони робили зелені і жовті шартрези до 1935 року, аж коли Фурвуарі накрило селевим потоком. З божою допомогою ченці перенесли виробництво до Вуарона, теж по сусідству, де тепер і розташований музей шартрезу. А основне виробництво з 2018 року переїхало в Егюнуар — в 20 хвилинах від Вуарона. Всі ці сім переїздів за чотири століття ніяк не вплинули на якість лікеру, зрештою, девіз Ордена — «Хрест залишається непорушним, поки світ обертається». Тож готують шартрез так, як і готували раніше, тільки блискучих металевих поверхонь на виробництві додалося і з’явилися електронні контрольні панелі:
• 130 рослинних інгредієнтів розбивають на групи і змішують;
• кожну групу заливають нейтральним алкоголем, дають настоятися і дистилюють;
• отримані дистиляти змішують у певній пропорції, додають цукровий сироп і рослинний інгредієнт для кольору;
• готовий лікер відправляють на витримку в дубові бочки, звідки, після невідомої кількості часу, його розливають по пляшках. 
Який він на смак? Незабутній. Якщо не куштували, описувати безглуздо. Але мабуть краще за всіх зелений шартрез описав Ентоні Бланш, герой роману Івліна Во «Повернення в Брайдсхед» (1944): «Стікаючи по язику, він п’ять разів змінює смак. Немов ковтаєш спектр». Ось саме такий. 
А Міжнародний день шартрезу святкують 16 травня бо, як багато хто з вас напевно вже здогадався, в цій даті зашифроване число 1605 — рік, з якого почалася історія славетного лікеру. 
Посилання на зелений шартрез: https://bit.ly/3tKjWsI
