Мастиха – найбільш грецький лікер з усіх лікерів
Продовжуємо наш різдвяний адвент-лекторій! 15 грудня християнський світ поминає святого Павла Латрського, візантійського ченця IX століття. Преподобний Павло починав свою подвижницьку діяльність у монастирі на горі Латр у Східній Греції. В юності він дав обітницю ніколи не лягати спати, тому спав сидячи, видершись на дерево. А ще він вішав на спину два великі камені і ходив так до ранку, щоб відігнати сон.
Потім Павло пішов з монастиря і став стовпником — оселився на вершині скелі, де навчився «прозрівати світ невидимий і творити дива». Як тільки його нове місце дислокації стало відоме, до скелі почалося паломництво і незабаром там заснували новий монастир. Павлу Латрському йшла кореспонденція від імператора Візантії Костянтина, царя Болгарії Петра, папи римського Агапіта і менш впливових персон. Нарешті преподобному набридла вся ця метушня і він подався на острів Самос, де історія повторилася, але ще в більшому масштабі — на місці його дислокації з’явилася лавра і три монастирі. Насамкінець він повернувся в монастир на горі Латр, де заздалегідь передбачив годину своєї кончини, благословив братію і мирно помер.
Що ми будемо пити за преподобного Павла? Найбільш грецький лікер з усіх можливих — мастиху Skinos! Мастиха – це лікер, який роблять через дистиляцію мастики, смоли мастичного дерева. Місце походження цього дерева сімейства Фісташкових — острів Хіос, там його культивують з античних часів. Мастику використовують у парфумерії, народній медицині і кулінарії. Це продукт настільки унікальний і цінний, що генуезці, які контролювали Хіос в Середньовіччя, спеціально побудували села-фортеці із захисними стінами і лабіринтами для оборони від піратів, щоб не втратити врожай мастики. За межами стін жителі цих сіл почали розселятися тільки в 1920-х. 
В середині літа на гілках мастичних дерев роблять надрізи, з яких сочиться густа світла смола. Заздалегідь під деревом роблять «стіл» — розчищають ґрунт під кроною і посипають білим вапняковим ґрунтом. Краплі смоли падають з гілок на «стіл» і не розтікаються, а перетворюються на світлі капсулки. Ці капсулки потім збирають у дерев’яні контейнери і транспортують до холодних льохів, де мастику вручну перебирають і очищують. Далі її змішують з етиловим спиртом і дистилюють у бронзових перегінних кубах. Але це відбувається вже не на Хіосі, а в Афінах — на тому ж заводі, де роблять знаменитий бренді Metaxa. Нарешті в дистилят додають цукор, розводять водою і розливають по пляшках.
Пити Skinos можна в чистому вигляді — так унікальний, ні на що не схожий хвойно-фруктовий аромат мастики ви відчуєте у всій його красі. А можна й у складі коктейлів. З найпростіших рекомендуємо Skinos Med: 50 мл Skinos, часточка лимона, два-три листочки базиліку; трохи примніть базилік і лимон, додайте три кубики льоду і долийте газованої води. Перший келих п’ємо стоячи — за Павла Латрського!
