Мескаль по гусіні рахують
«Що це за черв’яки в пляшках текіли?»
По-перше, не в текілі, а тільки в мескалі, та й то тільки у деяких брендів. По-друге, не «черв’яки», а гусінь (по-іспанськи «гусано»). Вони бувають червоними або білими (хоча після перебування в пляшці всі є білими). Червоний черв’як — «гусано рохо» — це гусінь молі комадії, яка харчується плодами агави. Білий черв’як — «гусано бланко» — це гусінь метелика-шкіпера, який харчується листям агави.
«Це така старовинна мексиканська традиція?»
Ні, це маркетинговий прийом, який придумали виробники мескаля Gusano Rojo приблизно в кінці 1940-х — початку 1950-х. Називають навіть ім’я автора — Якобо Лозано Паез. Нібито, зроблено це було для того, щоб довести високий градус напою: ось, мовляв, заспиртований черв’як, «як живий». Насправді ж, це було зроблено, щоб виділитися серед конкурентів, багато з яких поспішили наслідувати приклад Gusano Rojo. У першому в світі мескалі, який став продаватися за межами Мексики, Monte Alban, теж є черв’як. Але в дорогих крафтових мескалях ви його не зустрінете — немає такої традиції серед спадкових мескальєро.
А ось що дійсно є мексиканською традицією — це вживання в їжу свіжосмаженої гусені. Це смачно, а ще й корисно (чиста білкова їжа!).
«Що буде, якщо з’їсти заспиртовану гусінь?»
Нічого. Ну, може, пересмикне вас разок від гидливості. Смаку у неї немає — вона давно заспиртована, ніяких психоактивних речовин чи афродизіаків, що б там не стверджували байки, не містить. Загалом, набагато веселіше убовтати когось іншого з’їсти «черв’яка», ніж жувати його самому.
