Ненудні факти про ром
Цифри на етикетці не завжди означають, що саме стільки років ром у пляшці провів попередньо в бочці (приклади — Zacapa 23, Flor de Caña 25). Все залежить від законодавства країни-виробника. В одних виробник зобов’язаний вказувати вік наймолодшого спирту в пляшці (Ямайка, Барбадос, Гаяна), в інших, особливо центрально- і південноамериканських, де полюбляють термін «солера», — вказують вік найстарішого в купажі або просто «середній» вік. В одних країнах є чітке визначення вікових категорій, на кшталт aged, añejo, XO, reserva, в інших — немає і можна писати майже що завгодно.
Метод солера вельми поширений серед виробників рому. Вони перейняли його у виробників хересу. Бочки встановлюють у кілька ярусів. У верхні заливають молодий ром. Після певної витримки частину переливають у бочки рівнем нижче, а у верхні знову доливають молодий ром. Потім з бочок другого рівня після витримки частину рому переливають в бочки третього рівня... і так до тих пір, поки не дійде до нижнього рівня — ці бочки і називають «солера». Система працює нон-стоп, і таким чином виходить ром стабільної якості. От тільки справжній вік такого напою встановити вже складно. Так ось до чого ми: більшість виробників рому, які пишуть про солеру, насправді не мають на виробництві таких багатоярусних конструкцій з бочками, вони просто роблять купаж різного рому у контейнерах. А про солеру пишуть, бо так красивіше.
Найстаріший діючий виробник рому в світі — Mount Gay на Барбадосі. Перше письмове свідоцтво про продажі рому цієї дистилерії датоване лютим 1703 року. Тобто, на 14 років раніше першої згадки продажів (ще нелегальних) найстарішої дистилерії шотландського віскі Glenturret.
Найстаріший ром, який ви ще можете спробувати (ймовірність мала, але є), — барбадоський ром 1780 року виробництва. Того року англійський аристократ Генрі Ласелз, граф Хервудський, привіз 226 пляшок рому зі своїх карибських володінь додому — в замок Хервуд в Лідсі. Залишки тієї партії — 59 пляшок — в 2011 році знайшов у льосі його нащадок Марк Ласелз. Половину з них родина Ласелзів вже продала в 2014 році — спочатку 12 пляшок за £80 000, а потім ще 16 за £135 000.
Найстаріший ром з тих, що випускалися в цьому сторіччі, — півстолітній Appleton Estate 1962 Jamaica Independence Reserve, розлитий у 800 пляшок в 2012 році на ознаменування 50-річчя незалежності Ямайки. Пара сотень пляшок все ще шукають своїх господарів. Ось, наприклад, до 7 грудня можете встигнути купити одну з них: https://is.gd/yE2rQX.
Три сторіччя матроси британського флоту отримували пайок рому. Рішенням парламенту його скасували з 31 липня 1970 року. Але! За королевою, членами її родини і Адміралтейством залишилось право на свій розсуд призначати разову видачу рому всім матросам ВМФ. Команда роздати ром (порція — 62,5 мл) зветься «Зростити браси» (Splice the mainbrace). Така команда віддавалася на вітрильниках при ремонті головного вітрила — за цю тяжку працю призначали додаткову порцію рому. Останній раз «зрощували браси» за наказом Єлизавети II в 2012 році, на честь 60-річчя її сходження на престол.
Якщо ви п’єте ром і на смак він здається солодким, то це тому, що виробники додали в нього цукор. Цю тему вголос вони обговорювати не люблять і на етикетках про кількість цукру нічого не пишуть. На щастя, фінські (ALKO) і шведські (Systembolaget) державні організації, що відповідають за продаж алкоголю, озброїлися рефрактометрами і переміряли рівень цукру багатьох ромових брендів самі. Потім до них приєдналися добровільні помічники по всьому світу і додали ще даних. Тож тепер ми знаємо, що в Dictador 12 нульовий вміст цукру, а в El Dorado 12 — 35 грамів на літр. Таблицю всього виміряного рому можна подивитись, наприклад, тут: https://is.gd/Rj9LUc
Колір рому нічого не говорить про його вік. Ром з великою витримкою може бути освітлений фільтрацією, а ром з мінімальною витримкою може бути підфарбований карамеллю і мелясою. Наприклад, на острові Сент-Люсія (ми в листопаді писали про їхній Chairman’s Reserve) два найпопулярніших види рому, які виробляють тільки для місцевого ринку, називаються Crystal і Bounty — перший додатково фільтрують, щоб прибрати темний колір, а в другий додають мелясу, щоб зробити його темніше. Навіщо? Така вже склалася традиція.
