З милим RYE в курені
У серпні ми вже писали про віскі чиказької дистилерії Two James — Johnny Smoking Gun (https://is.gd/wb94ml) та J. Riddle (https://is.gd/o2pg55). А ось тепер буде хет-трик.
Почнемо з того, про що не встигли розповісти у двох попередніх постах — чому гуральню названо Two James, якщо її засновників звуть Девід Лендрам і Піт Бейлі. Джеймсами звали батька та діда Девіда Лендрама. Батько був художником, дід — військовим. Назва має (далі цитуємо офіційний сайт) «вшанувати видатні життя двох великих людей, які завдяки наполегливій праці та пристрасті до життя змогли залишити глибокі враження в серцях тих, кого вони любили, та в громадах, у яких вони жили». Вочевидь Піт Бейлі не міг похизуватися своїми предками, тож вся слава дісталася старшим Лендрамам — металевий медальйон з їхніми портретами у три чверті припаяний до кожної пляшки Catcher’s Rye з боку контретикетки.
Про назву віскі теж скажемо кілька слів. Письменні читачі «Дрінксеттера», звісно ж, відразу зметикували, що до чого — авжеж, обігрується назва культового роману Джерома Селінджера «Ловець у житі» (The Catcher in the Rye), яка, зі свого боку, походить від назви вірша Роберта Бернса Comin' Thro' the Rye. Цікава доля склалася з перекладом цього вірша українською. Нам відомі дві версії, і в обох, попри те, що в Бернса у п’яти куплетах слово Rye зустрічається п’ять разів, жито не згадується жодного разу! У класика українського перекладу Миколи Лукаша замість жита — «росяна трава», «квіти лугові» та верба, у версії Олександра Шевченка замість coming thro' the rye — «йдучи через льон». Чим не догодило жито українським поетам? Напишіть у коментарях, якщо маєте власну гіпотезу.
Що відомо про віскі: засип на 100% складається з жита. Локального мічиганського жита з ферми Wing Farms, де розташований і склад Two James. На авто від гуральні до ферми — 500 км, тобто десь п’ять годин. У 2013 році, коли Лендрам і Бейлі тільки починали, їх вчив та допомагав їм налагодити виробництво сам Дейв Пікерел — культова постать у світі американського віскі (саме в ті часи, коли він був майстром-дистилером Maker’s Mark, цей бренд кожного року робив ікси у продажах), одна з найголовніших фігур у відродженні виробництва житнього віскі — без його консультацій та допомоги такі бренди та дистилерії, як The George Washington Mount Vernon Distillery, Ole Smoky, Corsair, Nelson’s Green Brier, FEW, Garrison Brothers та ще з два десятки, не досягли б того успіху, який мають сьогодні. Так ось Пікерел приклав свою майстерну та фартову руку й до створення віскі Catcher’s Rye.
Дистилюють віскі в мідному гібридному перегінному кубі. Витримують у бочках мінімум чотири роки. На українських стикерах, що наклеєні на пляшки, надруковано «не менше двох років», але це прикра помилка — насправді чотири роки мінімум. Бутилюють Catcher’s Rye за міцності 49,4%. Здавалося б — дотягнути ще 0,6% і замість straight whiskey вже мали б bottled-in-bond whiskey, але ні — нагадаємо, що дистилюють та бутилюють цей житній віскі в одному штаті, а витримують — в іншому, тобто bottled-in-bond уже не вийде.
Іриска, гума, чорний шоколад, смажені фрукти (щось із тропіків). Цікавий ніс, нетиповий, якщо ви вже маєте уявлення (або упередження) про «типовий житній віскі».
Житній хліб, фініки, ваніль, тютюн, знову легкий гумовий відтінок, імбир, трав’яні ноти та лаймова цедра. Так, усе складно — за «дешифруванням» можна легко провести немало часу (втім, не без приємності).
Посмак середньої тривалості. Останніми нас залишають смажені горіхи.
Як написали про цей віскі у 650-сторінковому фоліанті The Spirit of Rye (стор. 396), «Складне та добре збалансоване віскі. Якісна річ» (A complex and well-balanced whiskey. Quality stuff). І не посперечаєшся. Але не для всіх. Тож для кого воно?
Для шанувальників житнього віскі, хто на здачі в пункт склотари спорожнені пляшки з-під Rittenhouse, Bulleit Rye, Rebel Rye та Jim Bean Rye уже міг би купити собі всі книжки Селінджера.
І навпаки — для шанувальників літератури взагалі й англомовної класики зокрема, хто любить тримати в одній руці розкриту книжку, а під рукою — розкриту пляшку доброго міцного напою. Тобто та категорія людей, яким раніше дарували з натяком пляшки The Writer’s Tears, але тепер не дарують, бо цей бренд залишився в рф і не соромиться цього. Catcher’s Rye — пристойна заміна для начитаних людей.
